Ольга Носенко

   Прощання з початковою школою

Ведучі  говорять на фоні мелодії  із к-ф  «Мой ласковый и нежный зверь».

 

ВЕДУЧИЙ.   Ось і настав цей день.

                         На вулиці зеленіє розкішним, буйним цвітом весна.

                         Сонце голубить нас своїм золотим промінням.

                         Новий день обіцяє незнайоме життя!

                         Час змінює все, що оточує нас.

                         Довгий шлях життя нелегкий та мінливий.

                         Але всім нам, безумовно, світить яскравим багаттям наше

                         Дитинство.

 

ВЕДУЧИЙ.   Дитинство – краща пора життя людини.

                        Але все має свій початок та кінець.

                        Сьогоднішній день провів межу між дитинством

                        та юнацтвом!

                        І зараз до цієї зали ми запрошуємо нашу гордість

                        та надію – наших іменинників – випускників.

                        Вітаємо їх! 

 

(Мелодія вальсу лунає голосніше. Випускники заходять до зали.)

 

ВЕДУЧИЙ. Шановні діти, батьки, вчителі та гості!

                       Ми починаємо свято прощання з початковою школою.

                       Наш вечір присвячується випуску учнів 4 класу.

 

ВЕДУЧИЙ. Весняний день – прозорий голубий

                       Навколо пахне ніжним цвітом,

                       Під вікнами розквітлі тополі,

                       І весело сміються жваві діти.

 

ВЕДУЧИЙ. Душа чутлива, мов ота струна,

                    До барв весняних, запахів та звуків –

                    Так може чарувати лиш весна

                    Після холодних місяців розлуки.

                    Зібрались дружно ми на свято

                    Сьогодні в урочистий час,

                    Щоб усім удачі побажати

                    І провести у п’ятий клас.

 

ВЕДУЧИЙ. Сьогодні у нас найрадісніший і найсумніший день у цьому році.

                   Найрадісніший – бо ми дорослішаємо, мріємо навчатися далі,

                   Працювати, творити і жити.

                   І найсумніший – бо ми прощаємося з затишним куточком, в

                   Якому ми раділи і сумували, плакали і сміялися всі чотири роки,

                   Прощаємося з нашим вчителем, який віддавав нам свою ласку і

                   Любов.

 

ВЕДУЧИЙ.  А сьогодні свято, і давайте, дорогі наші гості, не сумувати, а

                   Згадаємо ці роки нашого навчання, так щоб вони залишилися в

                   пам’яті.

                 А зараз давайте всі разом заглянемо до нашого колишнього 1 класу.

 

ВЕДУЧИЙ. Ми не забудем ніколи

                     Першої в школі путі,

                   Зошит, буквар свій у школі.

                   Першу пісню в шкільному житті.

                   (діти 4 класу виконують пісню)

 

ВЕДУЧИЙ. В першому класі ми дізналися, що є довгі, нескінченні уроки

                  Та маленькі перерви.

                  Буквар вів нас по буквах, як по східцях,

                  Як по життю по сторінках своїх.

                  І от привів нарешті – подивіться –

                  У мудрий світ чудесних скарбів – книг.

                    А ось які цікаві пригоди траплялися з першокласниками.

 

(сценка №1 «1 ВЕРЕСНЯ» Морозова, Олійник, Крайнюк)

                  Сидить задоволений батько з газетою, заходить мати з сином.

                   Син  надутий,

                  Кидає портфель. Батько на це зауважує):

               -  Синку, що сталося? Ти такий засмучений! Хто ж тобі посмів                              зіпсувати свято Першого вересня?

         - Свято?! Нічого собі свято! Чого ж ви не попередили мене, що не     день,

           А на 11 років!

 

          (СЦЕНКА №2)

         СИН:

          Ну і мама! Ну і тато!

          Наче справжні дошкільнята!

          Нічогісінько не знають,

          Смішно і сказать комусь,

          Бо щодня мене питають

          Лиш одне: «Чому й чому?»

        БАТЬКО:

          Ти чому образив Ріту?

        МАМА:

           А чому отримав двійку?

        БАТЬКО:

           І чому прийшов так пізно?

        МАМА:

           Та чому в шкарпетках різних?

        БАТЬКО:

            Ти чому такий непослух?

        МАМА:

          А чому не стелиш постіль?

        БАТЬКО:

           Ти чому це вірш не учиш?

        МАМА:

          А чому портфель без ручки?

        БАТЬКО:

           І чому такий синець?

        СИН:

            -    Ох, настане мій кінець!

            -    Не поясниш їм ніколи – хоч би дуже захотів…

            -  Треба їх віддать до школи – хай питають вчителів.

            (Діти співають пісню)

 

 ВЕДУЧИЙ.

          Літера перша і перше слово,

         З книгою перша серйозна розмова.

         Перша сторінка і друга сторінка.

         Перша тривога і перша оцінка.

 

 ВЕДУЧИЙ.

           І читанка добра прийняла естафету.

           Вела нас по дорогах планети.

           І відкрила нам розум і руки

           Незнані шляхи на планеті Наука.

           МИ ПРИЙШЛИ У ДРУГИЙ КЛАС.

          Продовжуємо нашу подорож. У цьому класі ми почали вивчати       таблицю складання та розвивати наше мовлення.

        ( Діти виконують пісню «Вчать у школі»)

​

ВЕДУЧИЙ.

           Були ми ще малими,

           Тепер вже підросли ми.

           Всім весело буває,

           Коли ті дні згадаєм.

           (Гумореска «Квадратний корінь» Крайнюк А.)

            Син зі школи повернувсь,

           Перевдягся, перевзувсь,

            Потім взявся за лопату,

            Став малину карчувати.

             Вийшла мама за годину.

           Ледь не впала:

           - Що це , синку? Скарб шукав?! Моє ти горе!

           Ні не скарб – квадратний корінь

            Задали мені знайти

           В школі, з двадцяти п’яти.

           Я весь сад перелопатив –

          Круглі всі! Нема квадратних!

          ДВА СЛОВА.

           Татусю у мене до тебе розмова.

           Я зайнятий, синку!

           Та тільки два слова!

           Усього два слова?

           Ну що ж, це прекрасно.

           Кажи вже, та швидко,

          І чітко, і ясно!

            Я слухаю синку,

             Кажи ці два слова.

             СТО ДОЛАРІВ! –

            Син досить швидко промовив.

 

ВЕДУЧИЙ.

          На уроці рідну мову

          Зараз будемо вивчать,

          Розбирати кожне слово,

          Щоб її нам краще знать!

 

ВЕДУЧИЙ.

          Ми не будем всього вміти,

          Як не будем всього знать!

           Українську мову, діти,

          Назубок треба вивчать!

 

ВЕДУЧИЙ.

          Бо вона нам найрідніша,

          Зрозуміла і ясна,

          Поетична, найсвятіша,

           І чарівна, як весна!

 

ШАМРАЙ.

​          Я всім серцем рідну мову

          Поважаю і люблю,

         Нею і пісні співаю

         І бажання щирі шлю,

         Я -  весела українка,

        Заспіваєм  пісню дзвінко!

         ( Діти співають пісню)

 

ХІЛЬЧЕНКО А.Л.

- Скільки витримав за ці роки наш вірний друг портфель?

- Ось книжки. Та що це з ними?

Чом вони у плямах синіх;

Пошматовані, брудні,

Страшно глянути на них!

- Подивіться на сторінку –

Не сторінка, а картинка.

Помальована така! –

Ніби вчора побувала

В людожерливих руках!

Ще й написано, послухай:

«Хто зачепить – дам у вухо!»

Тільки підпису нема.

- Ось – який папір в лінійку,

А на нім – товстенька двійка.

Що ж воно?

Пробачте , прошу.

Виявляється це зошит!

- Ось щоденник. Що за диво?

Та не вже……………?

І впізнати неможливо,

Чистота у нім така.

Розгортаємо сторінку……

Гляньте, чиста, як сльоза,

Де поділися оцінки?

Їх напевне кіт злизав….

А.Л.

 

​А тепер проведемо конкурс «Збери портфель до школи…»

 

ВЕДУЧИЙ.

​Ми прийшли у 3 клас…

Ой мороки було з нами

Вчительці багато.

Як по 100 слів за хвилину

Вчились ми читати.

 

ВЕДУЧИЙ.

​Ой мороки було з нами

Вчительці багато,

Як задачі починали

Ледве ми в’язати.

Математиці нелегко

Було нас навчити,

Щоб усе, що ми вивчали

Вдало примінити

 

РУСЛАНА.

​Ми читаєм і рахуєм,

Додавати вмієм всі.

Ой, як жаль, що ми не підем

Знову в перший клас усі.

(Танець дівчат)

 

ШАМРАЙ.

​Словом хорошим

Згадаймо в цей час

Тих, хто завжди піклувався про нас:

Спасибі, спасибі, - говоримо вам.

За підтримку й турботу всім працівникам.

ЧАСТІВКИ (всі діти співають)

1.Ми частівки заспіваєм

Вам сьогодні від душі.

Як у школі проживаєм

І як любим тут усіх!

2.Вчителі всі наші

Чесно скажемо: найкращі!

Дуже добрі і привітні

Всі красиві і тендітні.

3.Вихователі всі наші

В своїй справі аси справжні.

Вони з нами довго б’ються

Та свого таки доб’ються!

4.Наша добра мед сестричка

Має дві недобрі звички:

Нам уколи шпигувати

І пігулки попихати.

Та подобалося нам

Лікування малюкам.

5.Ну а наші кухарі –

Вони справжні трударі.

На роботі спозаранок

Варять нам обід й сніданок.

6.Наші всі техпрацівниці

Жінки справжні трудівниці

Ні хвилинки не сидять

За порядком аж тремтять.

7.Ми частівки вам співали

Веселили всіх у залі

Перед вами виступали

Щоб ви нам аплодували.

 

ВЕДУЧИЙ.

А тепер, любі гості, ми вам пропонуємо переглянути фільм «Сходинками від А до Я …..». Як ми росли, вчилися, відпочивали.

 

ВЕДУЧИЙ.

Ми учні 4 класу, що переходимо до 5, клянемось:

- Прибігати на перший урок з очима, що горять від допитливості

- КЛЯНЕМОСЬ(разом)

- З вовчим апетитом поглинати всі знання і переварювати їх до кінця,

Щоб не було гальма.

-КЛЯНЕМОСЬ(разом)

-Клянемось підтримувати вогонь любові та поваги до вчителів, вихователів і адміністрації школи.

-КЛЯНЕМОСЬ (разом).

-Клянемось з гідністю донести високе звання «Учень школи» до закінчення навчання.

-КЛЯНЕМОСЬ! КЛЯНЕМОСЬ! КЛЯНЕМОСЬ!

 

ВЕДУЧИЙ.

Ось і наближається час розставання,

І ми хочемо вручити вам Дипломи про закінчення початкової школи.

(виступ першої вчительки)

Із дерева роду зростає пагіння,

І лине до сонця, до світла.

Стрічай, Україно, нове покоління,

Що ніби веселка розквітло.

(танець дівчат 4 кл.) 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Презентація на тему: "Прощання з початковою школою"